КОРУПЦІЯ | ivan-fedorov

Корупція Івана Федорова

Бюджетні мільярди, підрядники та мережа зв’язків навколо інфраструктурних проєктів Запорізької області

Після призначення Івана Федорова головою Запорізької обласної військової адміністрації у лютому 2024 року область стала одним із центрів великого державного будівництва. На тлі повномасштабної війни тут фінансували фортифікації, протирадіаційні укриття для школярів, реконструкції лікарень та захисні конструкції для критичної інфраструктури. Разом із масштабом фінансування зріс інтерес до того, кому саме діставалися бюджетні гроші, як формувалися кошториси та чи існувала справжня конкуренція між підрядниками.

У різних проєктах повторюються назви «Мелсіті», «Проєктно-будівельна компанія «Акві-Буд», «Віват Буд», «Компанія Позитив», «Еско Запоріжжя», «Інтерпрофсервіс» і «Будівельна компанія «Кальміус». Частина цих підприємств працювала в Мелітополі ще до окупації міста. Інші отримали перші великі контракти вже під час воєнного будівництва. Сам факт укладання договорів із цими підприємствами законний; питання журналістів стосуються умов відбору, цін, пов’язаності учасників та якості виконання робіт.

Найбільш предметний правоохоронний епізод стосується фортифікацій. У серпні 2025 року Бюро економічної безпеки повідомило про можливе привласнення понад 6,47 млн грн під час зведення оборонних споруд і про підозри двом учасникам. Окремо аналітики Transparency International Ukraine оцінювали можливі переплати в контрактах на підземні школи майже у 58 млн грн. Ці дві суми мають різну природу: перша стосується висновків експертиз у конкретному провадженні, друга — журналістсько-аналітичного порівняння кошторисів із ринковими цінами. Жодна з них не означає, що встановлена особиста участь Івана Федорова у привласненні коштів.

Зв’язки, що виникли ще до великої війни

Історія підприємств із мелітопольського будівельного середовища почалася раніше. У лютому 2020 року «Наші гроші. Запоріжжя» дослідили передачу потужностей комунального Мелітопольського асфальтобетонного заводу приватному підприємству «Візіт-М». Серед його співвласників згадувалися Вікторія Бінчева, Сергій Колос, Наталія Мороз і Володимир Супрун. Журналісти описали родинні та ділові перетини підприємців із колом тодішніх мелітопольських посадовців та політиків, зокрема Івана Федорова й Сергія Мінька.

З підприємствами Сергія Колоса журналісти пов’язували підряди приблизно на 590 млн грн, отримані від 2015 року, переважно від мелітопольських замовників. Володимир Супрун раніше працював у структурі бізнесу «Мелітопольська черешня», пов’язаного із Сергієм Міньком. Це свідчить про давні господарські контакти між групою підприємців та місцевим політичним середовищем, але не встановлює незаконності комунальних рішень.

Фортифікації: ціна оборонних споруд

На оборонне будівництво Запорізької області у 2024 році були передбачені значні державні кошти. За наведеними контрактними підрахунками, окрема група договорів на військові інженерно-технічні та фортифікаційні споруди сягала приблизно 1,03 млрд грн. Серед підрядників фігурували ТОВ «Ремшляхбуд» із сумою близько 149,97 млн грн, ТОВ «АП «Кобальт» — 299,29 млн грн, ТОВ «Віват Буд» — 212,27 млн грн, ТОВ «ПБК «Акві-Буд» — 253,90 млн грн та ТОВ «Мелсіті» — 31,21 млн грн. Це вибірка контрактів, а не сума збитків; показники за різні етапи робіт не можна механічно додавати до інших бюджетних програм.

Особливу увагу привернули «Мелсіті» і «Акві-Буд». Обидві компанії раніше отримували будівельні замовлення у Мелітополі. Уже в лютому 2024 року Мелітопольська районна державна адміністрація уклала з ними прямі договори на оборонні споруди. Предметом уваги слідства стали ціни на матеріали та обладнання, достовірність кошторисної документації і відображення фактично виконаних робіт.

12 серпня 2025 року БЕБ повідомило, що експертні дослідження підтвердили завищення вартості матеріалів і можливі збитки понад 6,47 млн грн. У публічних судових матеріалах згадуються «Мелсіті», «Акві-Буд», службові особи замовника та особи, пов’язані з виконанням договорів. Підозра є процесуальним статусом; висновок щодо винуватості належить суду.

Сергій Біловол, постачальники та ланцюги матеріалів

У матеріалах Bihus.Info окремо розглянуто Сергія Біловола — колишнього мелітопольського депутата й підприємця, пов’язаного з компанією «Фундамент-Л». Журналісти простежили, що підрядники фортифікацій закуповували в цієї структури матеріали, та звернули увагу на ділові й трудові зв’язки учасників ринку. У господарському оточенні підрядників також згадуються «Фундамент-М», «Рума-М», «Морена СК» та «Альянс Сом». Їхні ролі відрізнялися: постачання будматеріалів, оренда техніки, виконання окремих робіт. Співпраця підприємств сама по собі не означає спільного бенефіціара.

Суть можливого зловживання, яку досліджували правоохоронці та журналісти, полягає в завищенні вартості матеріалів на одному з етапів постачання з подальшим включенням цієї ціни до будівельного кошторису. Окремо порушувалися питання відповідності фактичних матеріалів параметрам, зазначеним в актах виконаних робіт. Встановити відповідальність конкретної особи можна лише за результатами оцінки первинних накладних, платежів, будівельних актів і матеріалів слідства.

Іван Федоров у коментарях журналістам підтверджував знайомство із Сергієм Біловолом, водночас заперечував, що підрядні компанії отримували державні замовлення завдяки особистим зв’язкам. Ця позиція важлива при оцінці наведених журналістських версій.

Підземні школи й дитсадки: дорогі матеріали та тендери без конкуренції

Захист дітей від обстрілів потребував масштабного будівництва підземних навчальних закладів. Саме ці закупівлі привернули увагу аналітиків через відсутність конкуренції та високі ціни в кошторисах. За дослідженням DOZORRO, сім завершених тендерів на укриття у 2025 році мали сукупну вартість понад 760 млн грн. На всіх семи торгах був лише один учасник. Один контракт отримало ТОВ «Віват Буд», два — «Мелсіті», три — «Еско Запоріжжя», ще один — «Компанія Позитив».

Порівнявши ціни в кошторисах із доступними ринковими пропозиціями, аналітики оцінили потенційні переплати майже у 58 млн грн. Зокрема, увагу привернули гідроізоляція, бетон і арматура. Наприклад, гідроізоляційний матеріал Icopal Fundament Antyradon SBS 4.0 включали до кошторисів за ціною близько 1 030 грн за квадратний метр; дослідники знайшли дешевші пропозиції. Лише на цій позиції їхня розрахункова оцінка можливої переплати становила 17,42 млн грн, а на бетонних сумішах — приблизно 16,5 млн грн. Розрахунок потенційних переплат не є судовим встановленням розкрадання.

У 2026 році Суспільне дослідило новий великий пакет робіт: чотири підземні школи й чотири дитсадки на суму понад мільярд гривень, зокрема за підтримки Ukraine Facility. Усі вісім контрактів розподілилися між «Інтерпрофсервісом», «БК Кальміус» і «Мелсіті». У журналістському матеріалі питання конкуренції та досвіду учасників стало одним із головних.

Хто замовляв і хто контролював будівництво

Одним із головних замовників укриттів виступало ДП «Місцеві дороги Запорізької області». Його керівниця Вікторія Репашевська до цього працювала у міських структурах Мелітополя. Ще один важливий учасник цього середовища — інженер технічного нагляду Максим Єгоркін, пов’язаний із проєктними компаніями «Градпроект-М» і «Техпроект-М». За розслідуванням SODA, лише за перші чотири місяці 2026 року «Градпроект-М» отримав 20 замовлень на 16,4 млн грн, із яких 17 на 14,2 млн грн припадали на ДП «Місцеві дороги Запорізької області».

Журналісти звернули увагу на перетини між підготовкою проєктів і технічним наглядом. Коли особа, пов’язана з розробником документації, також контролює виконання робіт, постає питання незалежності перевірки. Для правової оцінки такого поєднання потрібні конкретні договори, повноваження наглядача й час корпоративних зв’язків.

Захист енергетики: велике будівництво і коло повторюваних компаній

Окремий масив великих підрядів стосується захисних споруд на об’єктах енергетичної інфраструктури. За зведеними контрактними даними, шість договорів із «БК Кальміус» становили близько 330,37 млн грн, п’ять із «Віват Буд» — 332,02 млн грн, чотири з «Інтерпрофсервісом» — 287,90 млн грн. Два договори з «Ама-Буд» оцінені у 147,19 млн грн, два з «Промбудінноваціями» — у 117,08 млн грн, а по одному контракту припадало на «БК Метком Інвест» — 96,01 млн грн і «1 Українську будівельну компанію» — 54,39 млн грн. Разом цей перелік наближається до 1,37 млрд грн. Він відображає вартість договорів у конкретній вибірці, а не фактичні виплати та не доведені втрати.

У частині цих контрактів замовниками були регіональні служби відновлення. У професійному колі управлінців згадується Інна Внукова, яка очолювала Службу відновлення у Запорізькій області, а також колишній обласний посадовець Володимир Тарасенко, пов’язаний із «Віват Буд». Наявність колишніх службових контактів між посадовцями й учасниками ринку потребує прозорого документування процедури вибору підрядника.

«Кальміус» і контракти після переходу до Агентства відновлення

Найпомітнішу динаміку показала «Будівельна компанія «Кальміус». Створена у 2025 році компанія швидко перейшла до великих державних замовлень. За матеріалом «Наших грошей» від 28 вересня 2026 року, за півтора року її портфель державних підрядів досяг 5,6 млрд грн. Близько 2,14 млрд грн замовлень припало на період після призначення Івана Федорова керівником Агентства відновлення. Це вартість договорів, а не чистий прибуток чи сума вже оплачених робіт.

У вересні 2026 року серед великих замовлень фігурували антидроновий захист автомобільних доріг Запорізької області більш ніж на 1,1 млрд грн та проєкти у Дніпропетровській області приблизно на 515 млн грн. Водночас журналісти Суспільного звернули увагу, що одна із процедур була оголошена ще до призначення Федорова до Агентства. Тому сам збіг дат призначення та укладення договору не може бути доказом його особистого впливу на результат закупівлі.

Зростання компанії, що за короткий час отримала мільярдні замовлення, заслуговує на детальний розгляд джерел досвіду, субпідрядників, кваліфікаційних вимог, строків і контролю якості. Однак висновки про можливі зловживання мають ґрунтуватися на конкретних епізодах, а не лише на сумі її портфеля.

Медичні заклади: реконструкції та бізнес родини Федорових

Медична сфера Запоріжжя поєднала два окремі сюжети — великі будівельні контракти комунальних лікарень і державні закупівлі послуг у приватних медичних установах, які належать родичам Івана Федорова. Ці сюжети слід аналізувати окремо, навіть коли вони стосуються одних і тих самих установ.

Будівництво та ремонт лікарень

Одним із найбільших об’єктів була реконструкція міської лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги. У матеріалах про об’єкт згадане ТОВ «Інтерпен-Д» та контракти на сотні мільйонів гривень. В окремому описі проєкту наведено базову суму близько 362 млн грн і додаткові роботи приблизно на 163 млн грн. Для достовірного підрахунку загальної ціни необхідно розмежувати первинний договір, додаткові угоди і самостійні закупівлі.

У господарському ланцюгу згадується «Альянс Сом», а питання можливого завищення вартості матеріалів є предметом уваги до цього проєкту. Без первинних цінових специфікацій і результатів експертиз неможливо перетворювати ці підозри на твердження про доведене заволодіння коштами.

У 2026 році керівником міської лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги став Олександр Федоров, брат Івана Федорова, який до цього працював на управлінських посадах у комунальних лікарнях і приватній медицині. Це кадрове рішення стало предметом публічних дискусій. Для оцінки можливого конфлікту інтересів важливі конкретні повноваження посадових осіб щодо контрактів та кадрових рішень, а не сам факт родинного зв’язку.

Томографія як сімейний бізнес

ПП «Центр комп’ютерної томографії» (ЄДРПОУ 35923850) журналісти пов’язують із Сергієм та Наталією Федоровими, батьками Івана Федорова. У січні 2021 року «Наші гроші. Запоріжжя» повідомили про приблизно 5,26 млн грн замовлень діагностичних послуг за рік. Із цієї суми близько 3,04 млн грн припадало на контракти з мелітопольською лікарнею без конкурентних процедур.

Іван Федоров раніше був керівником і співвласником підприємства, а також декларував доходи у вигляді роялті. У наступні роки журналісти продовжували аналізувати, чому обласна лікарня замовляла томографію у приватного постачальника, маючи власне обладнання. Лікарня пояснювала потребу несправністю одного з апаратів. Саме порівняння фактичного стану обладнання, обсягів діагностики і ціни послуг дає предмет для перевірки економічної обґрунтованості закупівель.

Дороги: дорожчі переможці та масштабний антидроновий захист

У липні 2024 року увагу журналістів привернули чотири дорожні закупівлі Запорізької міської ради приблизно на 14 млн грн. За оприлюдненим аналізом, у трьох процедурах перемогли учасники з пропозиціями вищими за ціну конкурентів. «АП-Магістраль» отримало контракт приблизно на 3,61 млн грн — на 69,9 тис. грн дорожче за нижчу пропозицію. «Автомагістраль Інвест» перемогло з 3,9 млн грн, що на 189,5 тис. грн більше. «Дорожньо-будівельна компанія «Валемира» запропонувала 3,09 млн грн — на 588 тис. грн дорожче. Ще одна процедура приблизно на 2,09 млн грн відбулася з одним учасником — комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів».

Такі розходження між найнижчими та переможними пропозиціями самі по собі не означають переплати: необхідно перевіряти відповідність дешевших заявок вимогам торгів і причини їх відхилення. Проте вони дають чіткий орієнтир для аналізу економічного результату закупівель.

Другий дорожній напрям — антидроновий захист на автомобільних шляхах. У вересні 2026 року Служба відновлення в Запорізькій області уклала великий договір із «БК Кальміус» більш ніж на мільярд гривень. Ця закупівля пов’язана з реальною потребою захищати логістику від атак, але її масштаб робить важливими прозорість ціноутворення, критерії відбору і підтвердження обсягу виконаних робіт.

Оборонні закупівлі: великі бюджети та питання до ціни одиниці товару

Окремим фінансово масштабним напрямом стали закупівлі Управління оборонної роботи Запорізької ОВА. За зведеними даними про роботу структури, протягом 2025 року вона уклала 423 договори приблизно на 2,3 млрд грн. У ширшому періоді 2024–2026 років закупівлі товарів для військових, автомобілів, засобів радіоелектронної боротьби та безпілотних систем оцінюються більш ніж у 6,24 млрд грн. Ці показники належать до різних часових зрізів, можуть перетинатися і не є сумою збитків.

Ключові питання для цієї категорії — закупівельна ціна одиниці товару, технічна комплектація, країна та ланцюг постачання, строк передачі замовнику, розмір авансу й документальне підтвердження поставки. Для частини воєнних закупівель закон передбачає обмеження розкриття чутливих даних, тож не всі деталі можуть бути відкритими. У матеріалах згадуються підозри щодо завищення вартості товарів, однак без доступних договорів, товарних специфікацій та процесуальних рішень такі звинувачення не можна вважати доведеними.

Люди та компанії: як побудована мережа зв’язків

У центрі історії перебуває Іван Федоров: спочатку міський голова Мелітополя, з лютого 2024 року — керівник Запорізької ОВА, а з вересня 2026 року — голова Агентства відновлення. Сергій Мінько — його давній політичний союзник із мелітопольського періоду. Вікторія Репашевська раніше керувала профільним департаментом Мелітопольської міськради, а згодом очолила одного з найбільших обласних замовників — ДП «Місцеві дороги Запорізької області».

Поряд із ними у будівельних сюжетах з’являються підприємець Сергій Біловол і пов’язане з ним «Фундамент-Л», інженер Максим Єгоркін та проєктні структури «Градпроект-М» і «Техпроект-М», колишній заступник обласного керівника Володимир Тарасенко й «Віват Буд», а також Данило Сандирєв, якого журналісти називали керівником і власником «БК Кальміус». Микола Бєлий згадується як колишній власник «Компанії Позитив» і підприємець, пов’язаний із медичним ринком. З родинного кола окреме значення мають Олександр Федоров, Сергій і Наталія Федорови та їхні медичні підприємства.

Ці зв’язки неоднорідні: родина, спільна робота, колишнє володіння компанією, контракт постачання чи участь у провадженні — різні юридичні факти. Саме точне визначення характеру кожного зв’язку дозволяє відрізнити документовану історію від припущень.

Висновок: за що саме слід запитувати відповідальних

Велика кількість бюджетних замовлень, що опинилася у відносно невеликого кола компаній, не є самостійним доказом корупції. Водночас концентрація контрактів, відсутність конкуренції на частині тендерів, оцінені журналістами завищення кошторисних цін і окремі кримінальні провадження створюють достатньо конкретних питань до організації закупівель та контролю за їхнім виконанням.

Насамперед потрібні відповіді на питання, чому окремі тендери проходили з одним учасником, як формувалися ціни на бетон, арматуру та захисні конструкції, які компанії фактично постачали матеріали, хто здійснював незалежний технічний нагляд і що підтверджують акти виконаних робіт. Не менш важливо відстежувати зміни у складі власників, директорів і замовників, щоб не переносити зв’язки одного року на інший без підстав.

Зібрані епізоди показують, що найсуттєвіша проблема для громадського контролю — не тільки розмір контрактів, а й можливість перевірити шлях бюджетної гривні від замовника до фактично виконаної роботи. Там, де правоохоронці встановили можливі збитки, слід очікувати завершення процесуальних процедур. Там, де йдеться про журналістські оцінки переплат, потрібні документи й аргументовані пояснення замовників та підрядників.